Напевно кожен лучанин, гуляючи містом, помічав унікальну садибу на вулиці Ярощука, яка відрізняється від решти будівель у Луцьку. Навкруги вілли вже впродовж багатьох років вирує низка питань та суперечок, але найбільше дивував її занедбаний стан. Незважаючи на це, садиба на Ярощука абсолютно унікальна споруда, зі своєю історією, таємницями і особистостями, пише lutsk-future.com.ua. Пропонуємо детальніше ознайомитися з особливостями та історією вілли на Ярощука, яка протягом багатьох років прикрашала Луцьк.
Будинок-мрія заможних волинян: якою вілла була на початку ХХ століття?
На початку двадцятого століття у Луцьку спорудили будинок, який став справжнім еталоном європейської житлової архітектури цього часу. Навіть у старій місцевій газеті можна було натрапити на опис незвичайної садиби, котра датувалася 1933 роком. Навіть сьогодні вілла залишається мрією волинян, а ще менше ста років тому її бажали придбати найзаможніші європейці.
У міжвоєнний період вілла мала адресу вул. Матейка, 16. На момент її побудови у Луцьку лише запустили водогін та каналізацію. У той час мало хто міг дозволити собі електричне освітлення, а вбиральня в житлі була справжньою розкішшю для волинян. Про власний телефон чи гарячу воду з крана можна було лише мріяти. Нова вілла на Ярощука в Луцьку була оснащена всіма доступними зручностями, тому і приваблювала не лише своїм унікальним виглядом.
Як виглядала садиба у міжвоєнний період? Це була двоповерхова вілла з цегли, повністю покрита черепицею. Будинок мав дві муровані тераси, а під ним знаходились величезні підвали з обладнаннями для центрального опалення. Окрім цього, в підвалах була велика пральня, льохи, коридор та бетонна сходова. На першому поверсі було аж п’ять кімнат: приміщення для прислуги, велика кухня, ванна, два санвузли, двоє сіней та сходи на другий поверх.
Другий поверх вілли теж складався з п’яти приміщень: сіни, кімната для прислуги, дві спальні, тераси та сходи на дах садиби. Вілла на Ярощука була облаштована централізованим постачанням гарячої води та електропостачанням. Підлоги були дубовими, що додає садиби ще більшого шарму та привабливості. Біля вілли зведено невеликий дерев’яний будинок для гостей, поруч розташована криниця.
Майже відразу після побудови вілла на Ярощука привернула увагу поціновувачів унікальних житлових споруд. І це не дивно, оскільки будівля стала справжнім архітектурним дивом цього часу.
Унікальність садиби: як вілла у Луцьку стала історико-архітектурною пам’яткою?
Гортаючи книгу «Архітектура і містобудування Західної Волині 1921-1939 років», можна впізнати на деяких сторінках віллу в Луцьку. Авторка книги, Ольга Михайлишин, назвала садибу на Ярощука будівлею з історико-архітектурною цінністю, оскільки вона стала унікальним зразком «садибного» стилю кінця 1920-х років у Луцьку. Вілла є прикладом національного архітектурного романтизму Другої Речі Посполитої. Під час планування стилю прикладом було взято місцеве бароко та елементи ренесансу.
Ольга Михайлишин акцентує на оформленні мезоніну нетиповими для міста криволінійними елементами із завитками. Національне мистецтво та архітектурні традиції безумовно мали вплив на будівництво садиби. Про це свідчить, зокрема, вигляд та форма даху та двоколонний ганок.
До наших днів садиба не збереглася в такому ідеальному стані. Сучасники не можуть полюбуватися унікальною архітектурною пам’яткою, оскільки з кожним роком вона все більше занепадає і неодноразово піднімалося питання щодо знесення будівлі.
Вілла президента та архітектора: хто мешкав у видатній садибі Луцька?
Вілла на Ярощука, 12 в Луцьку була побудована якраз у той час, коли місто стало центром Волинського воєводства. Першим власником будівлі був один із найвідоміших лучанині Ян Сушинський – другий президент Луцька. На той час президентом називали посаду мера та бургомістра. У 1920-1923 роках Ян Сушинський був регіоналі стом та затятим прихильником історії свого рідного міста. Він займався вивченням історичних довідок про Луцьк, про що свідчать згадки у пресі в міжвоєнний період. Після завершення кар’єри мера міста, Ян Сушинський продовжив вивчати краєзнавство та історію свого краю. Згодом його обрали учасником президії Волинського Товариства Краєзнавства і Опіки над Пам’ятками. Варто відмітити, що у 1929 році за сприянням товариства було створено Волинський Музей.
Ян Сушинський відіграв важливу роль у розвитку місцевих краєзнавчих дослідженнях та виданнях. Він залишив чудові праці, зокрема «Ілюстрований путівник по Волині», яку Ян створив разом із Мечиславом Орловичем.
Безліч архівних даних вказують на те, що вже наприкінці двадцятих років вілла на Ярощука належала Казимиру Яніцькому – видатному інженеру та архітектору. Відомо, що у 1929 році Яніцький отримав дозвіл на те, щоб зробити капітальний ремонт у своєму домі, який був розташований на вулиці Матейка, 16. Інші відомості, які можна знайти в документах Магістрату Луцька, вказують на те, що окрім житлового будинку, вілла на Ярощука відігравала роль архітектурного бюро Казимира Яніцького.
Проте лучанам так і не вдалося вберегти унікальну будівлю, яка прикрашала та вирізняла Луцьк. Її занедбаний стан, який із роками лише погіршувався, зрештою змусив місцеву владу прийняти рішення знести віллу.
Фото: 12 канал
