Понеділок, 15 Серпня, 2022

Перші залізниці на Волині

Залізниця в Україні дуже популярна серед місцевих жителів і туристів. Потяги все ще залишаються дешевим видом транспорту, який дозволяє досить комфортно подорожувати з одного кінця країни в інший. Залізниця ніколи не була “просто транспортним засобом”. Десятиліттями вона допомагала з’єднати світову та європейську економіки, державні організми, була інструментом цивілізації та символом технічного прогресу. В історії нашої країни вона відігравала ключову роль, була важливим елементом величезних і важливих інфраструктурних проєктів, носієм нових технологій і наукової думки, пише lutsk-future.com.ua.

Києво-Брестська залізниця 

Першою залізницею, яка з’явилася на Волині вважається Києво-Брестська. Вона побудована у 1870-1873 роках. За фінансування сполучення відповідали представники Товариства Києво-Брестської залізниці. Саме ця організація надавали відповідні кошти. За фінансування відбулося придбання східної частини Києво-Балтської залізниці.

Реалізація проєкту дещо сповільнилося. Рух від Бердичева до Кривина відкрили 1-го березня 1873 року. Від Кривина у напрямку Бреста сполучення запрацювало з 25 травня.

Товариство під час будівництва цієї лінії зазнало значних фінансових витрат. Уряд частково компенсував видатки. Таким чином з центральної і південної України відправлялися сільськогосподарські вантажі. Деревина з українського Полісся, будівельні матеріали та сіль через Волинь і Брест інтенсивно почала прямувати до Прусії, в порти Кеніґсберга, Піллау та Ґданська.

Початок створення залізничного сполучення на Волині 

Вперше 29 серпня 1877 року розпочався регулярний рух потягів на всьому шляху Привіслянської залізниці від Ковеля до Млави. В історичних дослідженнях часто зафіксована дата 17 серпня 1877 року.

Привіслянська залізниця почала працювати 17 серпня 1877 року. Однією з найважливіших причин його створення цього сполучення була потреба з’єднати фортеці на Волині: Луцьк, Дубно та Рівне з фортецями вздовж Вісли: Демблін (тоді Іваногрод), Варшава та Модлін (тоді Новогеорґієвськ). Тоді ж оголошено плани щодо запуску залізниці, яка перетинає родючі землі Люблінщини. Прикордонна станція була розташована у Млаві, де залізниця сполучалася з прусською залізницею Млава-Мальборк, завдяки чому Варшава отримала найближче сполучення з Ґданськом, аніж це було раніше через Бидгощ.

Початок руху потягів не минув без нещасних випадків – у перший же день один із новопридбаних локомотивів зійшов із рейок під час тест-драйву. За цієї причини потяг із Ковеля змушений був зупинитися на дорозі, а пасажирів перевезли до Варшави на чотири години пізніше. 

Будівництво цієї залізниці вважалося великою інвестицією. Колії прокладені на високому насипу на схід. Залізниця була з’єднана з існуючими лініями кільцевою колією, будівництво якої було завершено в 1876 року. Найбільшою станцією Надвіслянської залізниці була станція Warszawa – Praga, яка де-факто знаходилася поблизу Нового Бродна. Окрім дерев’яної будівлі вокзалу розташовувалися залізничні майстерні, депо та численні під’їзди. Водії вирішили скористатися тим, що вокзал був далеко від центру міста, і брали за проїзд до нього досить високу плату. Пасажирам довелося чекати головного вокзалу, розташованого ближче до 1880 року, коли відкрилася “Цитадель”. Жоден із варшавських дерев’яних вокзалів не пережив Першу світову війну – обидва були спалені росіянами, які відступали з міста на початку серпня 1915 року.

Надвіслянська залізниця була для Волині важливою комунікаційною дорогою зі стратегічних та економічних міркувань, але варто пам’ятати, що вона також вплинула на появу та розвиток міст, розташованих уздовж лінії між Луцьком та Варшавою. Завдяки зручному сполученню люди з різних регіонів почали більше комунікувати між собою, зросла інтенсивність торгівлі. 

Найстаріша залізниця 

Залізниця “Ківерці-Луцьк” вважається однією з найдавніших на Волині. В експлуатацію вона була введена 10 вересня 1890 року.

За наказом російського імператора Олександра ІІІ проклали залізницю між дворами населеними пунктами. Першого залізничний вокзал у Луцьку був відкритий цього ж року.

Відповідні роботи щодо створення нового сполучення розпочалися 1 серпня. Вже за 19 днів Луцьк з’єднали із залізничною гілкою. Перший ешелон вирішили запустити вже на наступний день. Офіційною датою відкриття вважається 10 вересня.  

У 1873 році відкрили станцію “Ківерці”. У цей період почалася розбудова важливою гілки – Здолбунів – Ковель. Вона на початковому етапі була проміжною. На вузлову перетворилася після відкриття залізниці до Луцька у 1890 році.

Вузькоколійні залізниці 

У 1921 році на Волині знову було встановлено законодавство Речі Посполитої, залізничний вектор краю почав активно функціонувати у бік Варшави. Саме у ці роки збудовано гілку Володимир – Завада. Вона сполучала край з головним польським містом. Прямий потяг курсував через Луцьк та Ковель. Синхронізували ще три пари потягів за напрямком Здолбунів – Люблін з відповідним курсуванням потягів із Любліна до Варшави.

У той час на території краю створювалася значна кількість вузькоколійних залізниць. Їх прокладали від станцій, де вже була готова широка колія, простягались у лісові нетрі. Довжина таких залізниць зазвичай складала кілька кілометрів. Здебільшого сполучення використовувалося для транспортування деревини. Функціонували такі станції Любитів, Повурськ, Нуйно-Старе, Сошично, Стеблі, Устилуг, Уховецьк, на лініях Чорторийськ – Більська Воля, Озютичі – Туличів, Заболоття – Шацькі болота, Луків – Сологубівка.

Під час Другої світової війни радянські загарбники розібрали усі ці залізниці. Лишилася одна з них – вузькоколійка Цумань – Берестяне, яка була підпорядкована Цуманському лісгоспу.

Популярність залізниці    

Непростий процес відродження залізниці відбувався у післявоєнні роки. У 50-х найпотужнішою була Ковельська залізниця, яка закріпила за собою цей статус на півстоліття. Зафіксована інформація, що тоді вже курсувало 33,5 пар потягів: з яких прямого сполучення – 5,5 пар, приміського – 26 пар, місцевого – 2.

Якщо порівняти з автомобільним сполученням, можна побачити, що залізниця була дуже популярною. Загалом на початку 50-х років в області функціонувало всього 6 регулярних автобусних маршрутів: Луцьк – Київ, Луцьк – Володимир, Луцьк – Берестечко, Луцьк – Львів, Луцьк – Ратно, Луцьк – Ківерці. До складу Львівської вирішили Ковельську долучити у 1953 році.

Знамениту Луцьку дитячу залізницю відкрили у 1954 році. Вздовж річки Сапалаївки проклали вузькоколійку. На лінії – дві станції: Водограй та Росинка (до 1992 року – Молодогвардійська та Піонерська).

У період з 1965 до 1971 року залізниця поступово перейшла на тепловозну тягу. У цей час активний процес індустріалізації набирає обертів. Фахівці реалізовували проєкти щодо будівництва залізничних гілок до багатьох підприємств та фабрик області, а також шахт Нововолинська. Розробка торфу спонукала радянську окупаційну адміністрацію спорудити кілька вантажних вузькоколійних ліній – переважно на території Маневицького району – до місць поклади торфу. В селі Прилісному одна з них розпочинається від торфобрикетного заводу Сойне. Ця залізниця виконувала функціонції для транспортування ресурсів й у XXI столітті.

Latest Posts

.