Будинки Косачів у Колодяжному пройшли невдалу реставрацію. З плином часу споруди почали руйнуватися та потребували ретельного догляду, пише lutsk-future.com.ua.
На ремонт приміщень надали 11 мільйонів гривень. Врятувати цінну спадщину виявилося непростим завданням.
Реставрація з нагоди 150-річчя Лесі Українки
У грудні 2021 року запустили процес відновлення славнозвісних “білого” та “сірого” будиночків. Кошти освоїти мали саме на початку зими. Музейники тішилися не тривалий час, адже згодом почали фіксувати достатньо серйозні дефекти внаслідок реставрації.
Ольга Бойко, директорка Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки, розповіла подробиці процесу реконструкції будинків. З її слів, фарба була неякісна, дерево почорніло. Матеріали могли не бути в сушці, тому й почали втрачати свої властивості.
Директорка нарікає на результат такої роботи. Ольга Бойко зазначила, що двері добре не відчиняються та не зачиняються. Під час дощу вода постійно збігає донизу.
“Іржавіє фурнітура на вікнах. Вже видно тріщини”, – зазначила керівниця культурного комплексу.
Ольга Бойко додала, що роботи виконувалися поспіхом. Майстрам порадили одразу увагу на певних не доопрацюваннях. Все ж виявилося, що робота не допомогла розв’язати проблеми з пошкодженими будівлями.
Кошти, які надали на реставрацію, могли вплинути на функціонування музею. Грандіозного перевтілення так й не відбулося. Реконструкцію будинків Косачів виконували фахівці компанії «Житлобуд-2». Недоліки працівники вже визнали та своєї провини не заперечують. Все ж вони поскаржилися брак часу під час планування та реалізації проєкту.
Невдала реставрація та ліквідація наслідків
В організації, яка займалася реконструкцією, відреагували на звинувачення. Галина Капризова, майстриня будівельної дільниці ТзОВ «Житлобуд-2», розповіла, що певні недоліки зафіксували та вже запланували їх ліквідувати. Зокрема, під час бетонних робіт не були дотримані усі стандарти. Встановлення вікон також відбулося з порушеннями. Представниця організації нарікає, що терміни були не дуже тривалими, тому за короткий період часу будівельники намагалися вирішити завдання. Вона наголосила на тому, що договір стосовно робіт закінчувався у грудні, тому й не вдалося вчасно виконати усі завдання максимально якісно.
“Напередодні малярних робіт не було часу на підготовку. Договір закінчувався у грудні”, – зазначила представниця організації.
Гарантійний термін виконання робіт – 10 років. Протягом цього часу виконавець забов’язався стежити за станом об’єкту та усунути недоліки у разі такої потреби. Найближчим часом в компанії обіцяють ліквідувати недоліки.
Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки функціонує на території села Колодяжного, де розташовані дві садиби, що належали родині української письменниця Лесі Українки. Вони відомі як “сірий” та “білий” будинки. Це пам’ятка національного значення та охороняється державою.
«Сірий будинок» – одноповерховий дерев’яний. У ньому є 4 кімнати. З 1881 по 1891 у ньому проживала Леся Українка, а в 1891 драматург та поет Іван Франко. На фасаді будинку встановленні відповідні меморіальні таблички, які й свідчать про перебування видатних українців.
“Білий будинок» збудований у 1890-1891 роках. Його спорудили для Лесі, а також Ольги, її сестри. Згодом приміщення розібрали. Після завершення Другої світової війни конструкцію знову спорудили. В 1945-1949 роках відновили реставраційну копію.