Луцьк – старовинне та надзвичайне місто. Щороку сюди приїздять сотні тисяч туристів, щоб на власні очі побачити легендарний Замок Любарта, пофестивалити разом з лучанами на “Бандерштаті” та посмакувати поліські ковбаски та вергуни. Кожен турист знайде тут розраду для своєї душі та обов’язково повернеться на Волинь, адже це неймовірний регіон з унікальними традиціями, пише lutsk-future.com.ua. Далі ми розкажемо про найцікавіші пам’ятки архітектури Луцька, які найкраще демонструють його славетну історію.
Замок Любарта
Беззаперечною візитівкою Волині є Замок Любарта. Нині це один із небагатьох замків України, які дожили до нашого часу та не втратили колишньої міці. Високі та неприступні мури не одну сотню років захищали правителів, князів та представників знаті від ворогів.
Романтична історія побудови Замка Любарта
Мало хто знає, що історія будівництва величної фортифікаційної споруди також має романтичну сторону. Свого часу Любарт закохався у Ганну-Буче до нестями, а щоб підтвердити своє кохання вчинками, а не словами, вирішив побудувати на її честь замок. Якщо поглянути на Вінницькі мури та Замок Любарта з висоти пташиного польоту, то можна помітити, що його форма нагадує трикутник. Вершини цього трикутника – башти, що з’єднуються мурами. Вони символізують віру, надію та кохання великого правителя.
Зауважимо, що спочатку мати Ганни-Буче не хотіла, щоб дочка виходила заміж за Любарта, адже вона була ще зовсім юною дівчиною. Проте, пізніше вона змінила свою точку зору, адже закохані були надзвичайною парою. На жаль, їх історія кохання не була такою щасливою, як хотілося, адже Ганна-Буче рано померла, так і не народивши дитину.
Замок – важливий центр політичного, культурного та релігійного життя Волині
Більш ніж за 600 років з дня заснування, у Замку Любарта відбулось чимало визначних історичних подій. У різні періоди він був важливим центром політичного, культурного, релігійного, а тепер туристичного життя Волині. Його стіни були свідками з’їзду європейських монархів, наступу військ Свидригайла та Северина Наливайка, а також багатьох інших визначних подій. Нині це улюблена локація для проведення етнічних фестивалів, стилізованих та весільних фотосесій, а також туристичних подорожей Волинню. Кожен українець, принаймні раз у житті, повинен подивитись на його мури і відчути всю велич історії рідної держави.
Домініканський монастир
Ще однією пам’яткою національного значення, яку має відвідати кожен лучанин та гість міста є Домініканський монастир. Він є частиною історико-культурного заповідника “Старий Луцьк”. Монастир заснували у XIV столітті, хоча орден домініканців вже існував на території Волині більше ста років. Будівництво монастиря було ініціативою львівських домініканців. Воно стартувало після того, як король Владислав ІІ Ягайло подарував їм село Городниця, що знаходилось на околицях тодішнього Луцька. Крім релігійної, монастир почав відігравати ще й оборонну функцію. Архітектори притримувались готичного стилю в архітектурі, адже він був традиційним для домініканського ордену.
Після будівництва монастиря, який став одним із найбагатших у всьому Великому Литовскому княжестві, домініканці почали приймати активну участь у житті міста. Під час великого з’їзду європейських монархів у Замку Любарта, домініканці були в числі делегації, яка зустрічала іноземних гостей.
Занепад Домініканського монастиря
1648 році Домініканський монастир постраждав внаслідок нападу козаків. Будівлю не зруйнували, але пограбували, важливі архівні документи, серед яких заповіти, королівські привілеї та податкові квитанції потопили у болоті. Трохи більше ніж за 20 років монахи Домініканського монастиря були змушені знову рятуватися та тікати. Цього разу напали татари. У 1772 році більше половини монахів загинули внаслідок епідемії. Ряд негараздів продовжується і надалі, адже у 1793 році монастир спіткала пожежа. За гроші меценатів вже за три роки будівлю відновили та збудували нову.
Остання велика пожежа, що спіткала Домініканський монастир, сталася у 1845 році. Тоді мови про відновлення вже не йшло, його закрили. У ХХ столітті монастир почали використовувати як резиденцію єпископа, а в радянські часи тут функціонувала лікарня та ПТУ №1. Врешті-решт будівлю знов віддали духовенству – Волинській духовній семінарії. Вона діє і до нині разом з церквою Кирила та Мефодія.
Лютеранська кірха
Лютеранська кірха – одна з найатмосферніших сучасних пам’яток архітектури Луцька. Її звели трохи більше ста років тому, як храм для лютеранської громади міста. Свого часу це був центральний храм німецьких колоністів у регіоні. Його побудували на місці знищеного вогнем костелу Діви Марії ордену кармелітів. Він славився своїми неймовірними розписами та фресками. Проте, після двох пожеж храм вирішили не відновлювати.
Історія будівництва кірхи
Лише за два століття на його місті почали будувати Лютеранську кірху. Землю під будівництво у Луцьку надали безкоштовно, але зобов’язали лютеран викласти бруківкою цілу вулицю. Коли умову було виконано, приступили до зведення кірхи. Крім професійних будівельників, активну участь у роботах приймали і звичайні віряни. Таким чином вони зекономили час та гроші. Загалом створення кірхи коштувало близько 43 тисяч рублів, її урочисто відкрили у 1907 році. Але після Другої світової війни пам’ятку архітектури почали використовувати як завгодно, але не в релігійних цілях. Кірха кочувала від однієї установи до іншої, потім тут влаштували архів.
Занепад та відновлення пам’ятки архітектури
Зрештою, будівлю віддали баптистам, які і привели до ладу архітектурну пам’ятку після руйнування. У 1960 р. Волинню пронісся сильний буревій, який зніс високий шпиль, а також пошкодив менші бічні шпилі. А в 1972 р. пожежа знищила дах. Деякі елементи зовнішнього декору були розібрані. Через два роки почалися ремонтні, але не реставраційні роботи. Приміщення отримало новий дах, покритий бляхою.
Пам’яткою архітектури визначну споруду визнали лише у 1981 році. Ще за 10 років храм почали повністю реставрувати. Була ідея встановити у приміщенні орган, проте, потім роботи зупинилися, хоча проект був готовий до реалізації. Нині у приміщенні Лютеранської кірхи знаходиться “Дім Євангеліє”. Тут функціонує недільна школа для дітей.
