Четвер, 28 Березня, 2024

Середньовіччя на межі зі сталінським ампіром:  площі та майдани Луцька

Луцьк не тільки відомий своїми історичними будівлями. Площі, сквери та майдани – невід’ємна частина архітектури головного міста Волині, пише lutsk-future.com.ua.   

Площа Ринок 

Найстаріший майдан розташований у історичній частині. Він входить до історико-культурного заповідника “Старий Луцьк”. Площа починається від вулиці Данила Галицького. Вона дотична до іншого старовинного майдану – Братський Міст.

Епоху пізнього середньовіччя фактично називають першим періодом становлення майдану Ринок. Саме у цей час Луцьк отримує статус Магдебурзького права та стрімко розвивається. Майдан уособлює економічний плацдарм та відіграє значення соціально-політичного ядра міста. Громадські та інші зібрання регулярно проводяться саме на цій території.

На площі містяни могли придбати різні товари, оскільки купці привозили продукцію з міст Європи та Сходу. Найбагатші та найпрестижніші будинки були поруч цієї локації.

Майдан достатньо часто опинявся в епіцентрі стихійних лих. Зокрема неодноразово було зафіксовано пожежі. У середині XVIII століття все ж ситуація змінилася. Після того як згоріла ратуша, площа почала розбудовуватися. Майдан згодом поступово втратив своє значення торгівельного центру. Напередодні Другої світової війни ще відбувалася торгівля, але площа припинила своє економічне функціонування. Вже у ХХІ столітті майдан відреставрували луцькі фахівці. 

Театральний майдан

Головною площею Луцька є Театральний майдан. Територія поблизу драмтеатру фактично уособлює серце міста. Саме тут перехрестя основних вулиць: Винниченка, Лесі Українки, проспекту Волі, Градного узвозу, Шевченка, Словацького, Богдана Хмельницького.

Як міська територія, майдан виник наприкінці XVIII століття. Сучасний центр міста спочатку виконував функції для збору військ. Тривалий час у цій локації були розташовані казарми та відбувалися різні навчання. Розвиток міста згодом змінив ситуацію. На площі згодом розміщений був міський сад. У сімдесятих роках ХХ століття його вирубали для побудови театру.

На Театральному майдані зробили невелику реконструкцію у 2011 році. Фахівці вирішили оновити фасад театру, змінили покриття. 

Тривалий час мешканці міста сперечаються щодо подальших змін на головній площі. Традиційно основна тема – необхідність будівництва підземного переходу через дорогу. Інтенсивність пересувань пішоходів напроти ЦУМу досить значна. Люди витрачають час, коли очікують на переході, тому й виникають заклики до місцевої влади стосовно створення умов. Відповіді чиновники та результату так й не надали.

Майдан Братський Міст

Екскурсії, що проводять містом, завжди організовують й до Братського Мосту. Старовинний майдан розташований через рукав Стиру Глушець, який з’єднує острів. З цієї греблі проходила єдина дорога, що пов’язувала укріплення з околицями.

Після влаштування на Глушецькому мосту в’їзних воріт у XV столітті, а по його боках укріплень, виникла торгова площа. Плоскодонними човнами сюди річкою привозили різну продукцію.

Тривалий час Глушецький міст фактично був виходом зі Старого міста. Ця локація представляла собою місце для прощання та зустрічей. Люди часто кидали моменти та різні речі, оскільки дотримувалися легенди, яка свідчила про те, що це дасть змогу знову повернутися до міста. Фахівці під час подальшого розчишення русла річки виявляли значну кількість монет та керамічних трубок.

Міст став називатися Василіанським на початку XVIII століття. Поруч розташовувався монастир Хресто-Воздвиженського братства, який перейшов під опіку монастирського ордену василіан. Саме тому назву й змінили. У кінці XVIII століття, коли Волинь увійшла до складу загарбницької держави під назвою російська імперія, міст стали називати Братнім.

Київський майдан

Київський майдан – найбільша площа у Луцьку. Вона розташована на розвилці вулиць Дубнівської, Рівненської та Волі. Ще на початку ХХ століття у цій локації розташовувалося село Дворець. Згодом його приєднали до Луцька. Вулиця, де усім знайомий сучасний Київський майдан, називалася Дворецька чи Кременецька. Для організації відповідної локації знесли старий цвинтар. Далі відбулося розширення міста у східному напрямку.

Під час радянської окупації багатьом містянам локація відома завдяки розташування кінотеатру “Комсомолець”. Споруди знесли після відновлення української державності. На його місці так й нічого не побудували. Поруч з кінотеатром також розміщувалися пам’ятники різним діячам. Монументи також знесли.     

З 90-х років ХХ століття навколо площі почали роботу магазини та адміністративні будівлі. Споруда Волинської ОДА фактично вважається центром майдану.  

Площа Героїв Майдану

Локацію поблизу РАГСУ тривалий час була занедбаною. Площа на перехресті проспектів Соборності та Молоді оточена житловими будинками. У 2014 році місцеві чиновники ухвалили рішення щодо перейменування. З того часу площі надано назву Героїв Майдану на честь загиблих учасників Революції Гідності у 2013-2014 роках. Сквер за будівлею РАЦСу отримав назву Героїв Майдану.  

Площу не оминули й скандали. У серпні 2008 року на її території вирішили встановити пам’ятник лідеру українського націоналістичного руху Степану Бандері. Мешканці були не проти встановлення монумента державнику, але локація для цього не підходила. Значна частина містян звернулася до місцевих депутатів аби ті ухвалили рішення щодо перенесення монумента. Згодом ініціативу було підтримано.  

У 2021 році відбулася реконструкція площі. Фахівці реконструювали алею та висадили дерева та різноманітну рослинність.  

Майдан ВНУ

Площа поблизу Волинського національного університету імені Лесі Українки також є однією з головних у місті. Навколишні будівлі, як і самий корпус вишу, це втілення архітектури 5-х років ХХ століття. Під час радянської окупації тут був головний майдан міста. Десятки архітекторів та скульпторів протягом півстоліття працювали над реалізацією ініціатив щодо розвитку площі. За часів незалежності майдан фактично змін ніяких не зазнав. 

У 1990-ті роках відбулася серйозна реконструкція. Комунальники почали прибирати монументи, встановлені під час радянської окупації. Зокрема було демонтовано пам’ятник комуністичному вождю Леніну. Корпус обкому був переданий вишу. 

У 1995 році волиняни проявили ініціативу та почали самостійно збирати кошти на встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку поблизу головного корпусу вишу. На місці, де стояв монумент комуністичному вождю Леніну, збудували фонтан. Невелика реставрація комплексу проведена на початку ХХІ століття. 

Архітектурний комплекс з моменту появи все ж не зазнав суттєвих змін. Будинки навколо це пам’ятки архітектури. Офіційно локація не вважається майданом, але все ж за типовими характеристиками історики її відносять до такої категорії. У цій місцевості проводять значну кількість фестивалів та розважальних заходів, оскільки площа розташована близько до центрального парку.

Головна композиційна вісь площі спрямована у південному напрямку. Центральна алея парку та історико-культурний заповідник фактично відкриваються перед туристами та учасниками екскурсій. Сама вісь алеї не співпадає з головною віссю ансамблю. Під час проєктування центрального парку ім. Лесі Українки було допущено відповідну помилку. Основним елементом композиції ансамблю є головний корпус університету, збудований у стилі сталінського ампіру.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.