Субота, 18 Вересня, 2021

Вулиці на честь видатних постатей міста Луцька

Вулиці обласного центру Волині мають не лише назви сусідніх міст чи історичних подій. Деякі з них були названі на честь видатних людей, які пов’язані з Луцьком та областю. Lutsk-future підготувало декілька розповідей про тих, чиї імена надовго закарбовані у назвах вулиць нашого міста.

В’ячеслав Липинський

Вулиця Липинського знаходиться у Луцьку, за торгівельно-розважальним центром “Порт Сіті”.

В’ячеслав Казимирович – видатний український діяч, історик, який народився у селі Затурці, Волинської області. У ті часи, ця місцевість була у складі Російської імперії. Навчався В’ячеслав Липинський у Луцькій гімназії, а після відбування на військовій службі, на початку двадцятого століття, чоловік вступив до Ягеллонського університету (Краків, Польща). 

Через три роки він одружився та переїхав разом із дружиною до Женеви, але через рік повернувся.

Перед початком Першої Світової війни, В’ячеслав Казимирович брав участь у створенні українського політичного центру за межами Росії, який у 1914 році став “Союзом визволення України”.

Після Лютневої революції, чоловік здружився із майбутнім гетьманом – Павлом Скоропадським – й разом з ним та консервативними силами створили опозиційну коаліцію.

У 1918 році пан Липинський став послом Української Держави в Австрії й залишався при посаді ще рік.

Після того, В’ячеслав Липинський більш ніж п’ять років прожив у маленькому містечку в Австрії, а у 1926 році почав працювати в Українському Науковому інституті за дорученням гетьмана Скоропадського. За два роки, через погіршення здоров’я, політичний діяч покинув роботу.

У червні 1931 року, після того, як хвороба уразила серце (Липинський все життя хворів на туберкульоз), чоловік помер у санаторії “Вінервальд”.

Данило Братковський

Вулиця Братковського знаходиться у Старому місті й веде прямісінько до Костелу Святих Петра і Павла та до В’їздної вежі Луцького замку.

На відміну від інших видатних постатей міста, біографія українського поета обірвалася саме у Луцьку.

Данило Богданович був письменником, громадським діячем, відчайдушним борцем за православ’я та оборонцем прав українців.

На жаль, інформації про життя Данила Братковського не багато. Відомо, що він тісно спілкувався з гетьманом Іваном Мазепою та був учасником антипольського повстання.

Данила Богдановича заарештували неподалік сучасного міста Ізяслав (Хмельницька область), який у ті часи мав назву Заслава. У листопаді 1702 року він був страчений на площі Ринок у Луцьку.

Леся Українка

Вулиця Лесі Українки – центральна пішохідна вулиця.

Немає жодного лучанина та українця, який би не чув про видатну поетесу. Народилася та зростала на Волині, дитинство провела у Луцьку (тут збереглася садиба Косачів у Старому місті) й тут писала свої вірші. На жаль, величне дерево, яке стояло поруч із замком Любарта та мало назву Лесин ясен не збереглося. Влітку 2020 року, під час нічної грози, пам’ятка природи та найстаріше дерево Луцька впало. 

Михайло Кравчук

Вулиця Кравчука знаходиться на Завокзальному районі міста. Починається від вулиці Домни Гордіюк й зближається з проспектом Соборності неподалік Варшавського ринку.

Український математик, народився на Волині. Середню освіту здобув у Луцьку. Після закінчення гімназії з золотою медаллю, молодий Михайло вступив до Києва до Університету Святого Володимира (теперішній Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка). 

У 1937 році успішна викладацька та наукова діяльність “розвалилася”. Його вчитель та наставник почав підписувати жахливі звинувачувальні статті, у яких писали нібито Михайло Кравчук шпигун та націоналіст. Згодом його арештували та засудили на двадцять років ув’язнення та п’ять років у засланні. 

Михайло Пилипович помер через чотири роки у тюремній камері в Магадані. Там, згідно з дописів, й поховали талановитого вченого.

Михайло Кравчук відомий не лише в Україні, а й за кордоном. Зокрема, у Сполучених штатах Америки його методи при моделюванні кібернетичної техніки активно використовували.

Єлизавета Гулевич

Вулиця Вірменська, більш відома лучанам назва сучасної Галшки Гулевичівни, знаходиться у Старому місті.

Галшка Гулевичівна – більш відоме ім’я представниці шляхетського роду Гулевичів.

Точна дата народження Єлизавети, на жаль, невідома, як і точне місце народження. Дослідження показали, що можливо, Галшка народилася у селі Затурці у 70-роках 16 століття.

Жінка була меценаткою, засновницею Києво-Братського Богоявленського монастиря (колишній чоловічий монастир на Подолі) й Київської братської школи. Цікаво, але саме від останньої розпочала свою історію Києво-Могилянська академія.

Луцьке братство (ієзуїтський навчальний заклад) отримав від Галшки чималі гроші.

Костянтин Арцеулов

Вулиця Арцеулова знаходиться у Привокзальному мікрорайоні Луцька, неподалік Волинської обласної клінічної лікарні та Луцького клінічного пологового будинку.

Костянтин Костянтинович – відомий льотчик, який народився у Ялті у 1891 році, в родині доньки Івана Айвазовського (живописець).

Пан Арцеулов був першим, хто виконав унікальну фігуру “Штопор” у 1916 році, яка на ті часи вважалася показником вищого пілотажу.

Під час Першої Світової війни воював у Луцьку. Більш ніж двадцять розвідувальних польотів Костянтин Арцеулов виконав у 1915 році й здійснив сімнадцять вильотів на винищувачі у 1916 році. У тому ж році Костянтин Костянтинович став начальником відділу з підготовки авіаторів-винищувачів у школі авіації у Севастополі.

У 1930 році пана Арцеулова заслали в Архангельськ й звільнили через сім років. Після заслання Костянтин Арцеулов покинув авіацію й став художником-ілюстратором.

У віці 88 років, у 1980 році, Костянтин Костянтинович Арцеулов помер.

Latest Posts